З полів зійшли-таки сніги,
З душі остання шкіра злізла,
Архангели мечі залізні
Гострять об сонячні круги.
В сварожім небі – голоси,
Перуни грають на бандурах,
А янголи, мов трубадури,
Горланять дзвонами яси.
В цій какофонії святій
Що нам робити, боже правий?
Та й той, що теж в проміннях слави...
Лиш ми одні на самоті,
На цій приреченій землі,
Мов зек в очікуванні кари,
Женемо дум своїх отари,
Хапаючи поверх голів.
І кожен – хто б не захотів:
У розшуку закланний агнець! –
Спасіння вимолити прагне
У темряві і сліпоті...
Якийсь Господь нам подає
На небесах «черти і різи»...
Ось прорахуємо наш ризик –
Й гуртом – у Царствіє Твоє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239366
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2011
автор: Богдан Ант