Застудилася мабуть, голова квадратна, треба буде раніше спати лягти,
День божевільний: біганина, обличчя знайомі, напівзнайомі і незнайомі.
...Незвичайна. Перед нею падають стіни, а позаду знову горять мости...
Ставить крапку, впадає в кому - лялькам дозволені навіть такі прийоми.
Намагається щось зрозуміти, прагне легкості. Вдається не завжди.
Полюбила писати зранку, дізналась, що проблеми від усмішки тануть.
Вдячна небу за змогу жити й залишати чорнильні сліди.
І сьогодні Лялька гостро відчула, що таке "як востаннє".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239568
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2011
автор: Ляля Бо