А я, мабуть, його ненавиджу…

А  я,  мабуть,  його  ненавиджу,
А  я,  мабуть,  себе  кляну,
Не  розумію  кому  зраджую,
Не  розумію  чим  живу.
А  я,  мабуть,  на  ньому  схиблена
Недосконала  Попелюшка.
Щось  коїться,  а  я  поглиблена,
Як  у  кінці  з  крапками  дужка.
А  я,  мабуть  обох  заплутую,
Все  валиться  під  три  чорти!
Свої  провини  не  спокутую,
Снаги  не  маю  геть    піти.
А  я,  мабуть  дурна  до  болі,
Абсурдна,  злісно-моногамна…
Я,  як  і  він,  в  своїй  неволі,
Його  «синичка»  безталанна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239574
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2011
автор: Kotka