Лягла так карта по життю,
Нічого більше не змінити.
Немає місця каяттю,
А просто треба полюбити:
Ці гори , ріки і моря,
Все те. що Богом зверху дане,
І місяць. й вранішня зоря,
Під сонця променем. що тане.
Лягла так карта по життю,
Не треба долю тут гнівити,
Не бути більше небуттю,
Лиш треба душу оживити:
Любити Бога, Всесвіт, люд,
Такий безпомічний у світі,
Душевний каламутить бруд,
Та, Боже,- всі ж ми твої діти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239670
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2011
автор: В. Рильський