Шкло

Порожня  кімната  -  розчинені  двері.  
вагаючись  трохи,  заходиш  до  неї,  
Шукаєш,  де  шибки.  Розбиті  руками  
Кровью  омиті.  Ось  так  утікали.  

Пошарпані  двері  будуть  відкриті.  
Так  було  завжди.  Тут  можна  жити.  
Кімната  ж  ця  частина  будунку,  
домівки  химерам,  падлюкам  і  ширці.  

Скло.  
Розбите  руками.  
Допоки  бажання.  
Допоки  надія,  
Допоки  пізнання.  

Скло  і  прозріння...  

Тонке  відгородження  від  нового  світу.  
Жителі  цього  будунку,  по-своєму,  гіди.  
Їх  порятунок  -  залатанні  вікна.  
Їх  страх  ніколи  не  зникне,  
страх  побачити  заховане  за  брудним  склом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=23983
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2007
автор: Серёжа