Все не вдається взяти ручку і папір
І вивезти звичайні фрази.
Де поряд йдуть любов і біль,
Кохання, ненависть, образи.
Життя вирує і бурлить,
Не спить зимове рідне місто.
Слово до слова і за мить
Рядкам на аркуші вже тісно.
Ну от і знову сенс буття,
Вібрав у себе світлі барви,
Здавалося, забула все...
Та пригадати таки варто.
Нехай мене е розуміє хтось,
Глузує і сміється тихо.
Та він не знає, що зі словом жить -
Це - справжнє щастя і не краплі лиха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239914
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2011
автор: верес