На очах краплини смутку,
Можливо, просто ішов дощ.
Син над тарілкою схилився
Ліниво хлепче пісний борщ.
Як завжди п’яно пахне з рота,
Рум’янець гасне на очах.
Лилась до вечора бридота,
Думки заплутались й слова.
Розмова знову обірвалась
Під тиском нецензурних слів,
Що мамі в очі пов’їдались
Червоним плетивом із змій.
Не може син без алкоголю
І вже життя в стакані мре,
Що варта мамина розмова
Коли за рогом пляшка жде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239984
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2011
автор: Ігор Вовк