Набридли сни, біля зачинених дверей,
Що прокриваються на палець час від часу.
І запах щастя, що дозується як спрей...
Нема від нього насолоди, нема спасу.
Набридли погляди в зачинене вікно,
Безсонні ночі, безнадійні сірі ранки.
Щодня дивитись уповільнене кіно,
Чекати усмішку, крізь зморщену фіранку.
Набридли натяки без зовнішніх ознак,
Набридли пошуки взаємин і стосунків…
Та все це значення не має аж ніяк,
Коли пригадую вогонь від поцілунків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2011
автор: Віктор Нагорний