Пальці на клавішах - нотки печалі.
Тату, не йди від нас - діти благали.
Кидались в ноги йому - тишу зривали.
Байдуже все йому люди сказали.
Речі зібрав. Кінець! Вона за маму миліша.
Й діти у неї є - чим вона гірша?
А свої хай живуть як забажають.
Що тату не потрібні - цього ще не знають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240170
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2011
автор: Кошенятко А