темрява та ніч-подих твій то день
захопила світ, та не знайшла себе
справжньої та суті: хто я? що я? де?
зрозуміла єдина - причина в мені є
я не та що хочуть бачити в мені
що карбує кожен в своїй голові
ніби всі вже звикли до таких подій
можливо і я, з ярликом "не свій"
звикнувши бачити образу в очах
ніхто не здогадується що кров на його руках
звикнувши казати "щось тут не так"
не знаючі насправді як то теє "так"
прорахувавши пророцтва що саме і як?
вважається честю підняти свій лад
створити єдину державну стіну
і битись за нею з ворогом в бою
критично сміятись над власним гімном
що хтось натворив в межах наших тривог
розгрібають все обрані, тобто народ
угинаючи голови від сорому вищих думок
змішала все що можна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240395
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2011
автор: Сірко Ibanez