Прокинеться завзяття в тілі,
І більше толку буде в ділі.
У змореній убогій долі
В нас з*явиться жага до волі.
До рук ми зброю всі візьмемо,
І ниву всіх плодів пожнемо.
Не зник в душі порив завзяття,
Не згасло в серці в нас багаття
Терпке життя було в народу,
Так дай же Боже нам свободу.
Дай силу слова, дай здобути,
Даруй нам пам*ять, щоб забути
Всі біди страшні що були,
А сам дорогу осяйни.
Нехай ми станем в дикім полі,
І не скуштуєм смаку болі.
В нас випустять хоч сотні куль,
А ми покажем сотні дуль.
Не боїмося ми померти,
За рідну мову всі завмерти.
На віки- вічні полягати,
Зате в могилу все забрати.
Встаньмо, браття, Ви не бійтесь
Терпіння,браття, наберітесь.
І виступіть на смертний бій
В житті не майте більше мрій!
Добивайтесь правди й долі,
Не підкоряйтесь вражій волі.
У сурми, браття, Ви заграйте
Франка слова старі згадайте.
Почуйте голос духа в тілі,
Зафарбуйте плями білі.
Історію перепишіть,
Козацьку славу не миніть.
Бо зроду віку Українці,
Дарують ворогам гостинці
У вигляді гармат і стріл,
Накриймо, браття, ми їм стіл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240425
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.02.2011
автор: Вічне Полум*я