1.
З твоєю обнялась моя душа -
І щось, напевно, сталося відтоді:
В гнізді сиділа досі, мов пташа, -
Тепер літа при будь-якій погоді.
2.
Ти у мені живеш, як пісня,
І підіймаєш на крило
Надії світлі,благовісні,
Щоб все буяло і цвіло
У день ясний і ніч кромішню.
3.
Стирає час обличчя і слова,
Здрібнішує і радощі і втрати,
Лише любов - котра вже й нежива -
Ніяк не хоче з серця витирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2011
автор: Вячеслав Романовський