Апогей безодні

Присвячується  Нездійсненній
 
У-у-у!  О-о-о…
Розбігайся  же,  луно…
О-о-о!  А-а-а…
Пролети  понад  поля!..
Не  утай  словесний  біль,
Не  чіпляй  дрібне  гілля.
Пролети  торнадо  мрій…
А-а-а!  Е-е-е…
Вчуйте,  вчуйте  же  мене…
Е-е-е!  І-і-і…
Зазирніть  у  мої  сни!..
Прочитайте  дужу  муку,
Зачитайте  твір  імли.
Поділіть  страшну  розлуку…
І-і-і!  У-у-у…
Не  спиніть  мою  луну  –
Дужу,  жалібну,  сумну.
Бо  без  неї  на  цім  світі
Я,  покинутий,  умру…

У-о-а!  А-е-і…
Все  почуєте  вві  сні…
Герб  розлуки  піднімете  
І  посвідчите  мені!..  

PS.  Аню,  вибач!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240459
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2011
автор: Ігор Кир‘янчук