Не зможу вибачить такого болю.
Тим більш, прощення байдуже тобі.
І знов, сльоза бліду омиє скроню,
Але полегшення не принесе мені.
Жила майбутнім, у тебе повірив,
І марила про щастя не земне.
Але від іншою ти звісточку отримав,
І так брутально розтоптав усе.
Тепер, безсонні ночі нанизавши,
На всі надії й почуття.
Як можу вибачить сказавши,
Що все ж тебе коха я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=24060
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2007
автор: Евгения Найдёнова