Коли в душі вирують урагани
Й в житті все більше й більше чорних смуг,
Тоді думок численні каравани
Дзвенять в вухах, неначе купа мух.
Ти думаєш, коли вже ніч настане,
Ненавидиш вперед усякий рух.
Пливеш назад, допоки не пристане
Твій корабель душі до слова "друг".
І не такі вже й чорні в небі хмари,
Он промінь сонця пташку зігріва,
Й втекли із серця всі оті примари
Що заважали підібрать слова.
І сірих вулиць мокрі тротуари
Поборює зеленая трава.
Вже зникли з снів твоїх страшні кошмари,
Бо зрозумів ти, що життя трива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240652
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2011
автор: chepacabra