Це хто над світом вранці промайнув
Під звуки голосних врочистих дзвонів?
То мою вірну подругу весну
В кареті провезли гарячі коні.
Струнка панянка з помахом брови
Злетіла хвацько у блакитні далі
У платті з шовку кольору трави
Із набивними квітами конвалій.
Заїздом цим наїзниця весна
Розпочала природи справжнє свято.
Мені ж по-свійськи хлюпнула вона
В дарунок хвилю кращих ароматів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240710
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.02.2011
автор: Галина_Литовченко