Д.Б.
Собачий гавкіт був причина.
Дитяча гра чи дійсно страх.
Тепло двох рук відчула шия,
Пройшлась рука і по щоках.
Нове, незрозуміло-щемне.
Спонтанний ніжності прилив.
Відчув, що статус є у мене -
Доріс до нього і дожив…
Кар’єрний ріст, падіння, злети,
Пусті звання, як мішура.
Міняє дід пріоритети,
І дійсно радий. Так. Пора!
Моя онука щебетуха.
У клопотах своїх дитя.
Шепоче весело на вухо.
Вона щаслива – то і я!
31.01.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240735
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2011
автор: Олексій Тичко