Несказане лишилось несказанним,
Доведене до болю відчаєм німим,
А бажане лишилось позад нами
Примарним білим маревом чудним.
А зорі плакали, котилися планети
У космосі незвіданих стихій.
Вірші писали зраджені поети,
Загублені у пристрасті жагучих мрій.
А море синє неслО свої хвилі,
Змиваючи весь бруд минулих літ.
А в небі все кружляли чайки білі,
Не стримуючи свій замріяний політ...
Життя бурхливе сміло вирувало,
Скрадаючи тихенько день за днем.
А наші душі догорали
Палким і пристрасним рудим вогнем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240825
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.02.2011
автор: Тетяна Весняна