Зоріючи у мертвій мерзлоті
Та відбиваючись у склі зіркових скалок –
Життям – Земля вкладає світлотінь
В офорти форм, у Всесвіті розталих.
А Вічність сонцеоко спогляда,
Як бавляться її барвисті діти,
Як лиє срібнострумінна вода
На всі усюди променистий квітень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241114
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Богдан Ант