А що є серце без любові? - Пустка...
Холодна неосвітлена рівнина
Самотня, зледеніла, як крижина,
Чи вицвіла і посіріла хустка...
Там виє вітер сумно і натужно,
гуляє болю перекотиполе
відлунням туги — де ти, де ти, доле? -
озветься стогін чи зітхання скрушно.
І хто ж засипав ту святу криницю,
що живодайним хлюпала промінням,
здоровим зріла кОханим насінням,
чей не лишилося його бодай дещиці?
О, бідне серце, не зрікайся мрії,
пощо шукати в смерті порятунку,
коли живеш і ще крокуєш лунко,
а поруч крила вірної надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Адель Станіславська