ти підняла мости, щоб не впасти,
я пішов в інший бік...не поплив...
ти лишилась одна із ненастям,
я лишився один як хотів...
те ненастя тебе зіпсувало,
повернулась чужа ти...німа...
так, тебе тут не вистачало...
та я звик бути сам,
ти, очевидно, звикла бути сама,
і здається що вже не знайомі,
що пройшло купа літ, купа зим...
хоч пройшов лише місяць відтоді
як піднялись ті кляті мости,
і пішов в інший бік...не поплив...
14.02.2011 Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241135
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Андрій Бутенко