Дежавю

Не  я  один  чомусь  живу
В  буденнім  сірім  дежавю.
Із  року  в  рік,  із  дня  у  день,
Немов  пластинка  без  пісень.

Не  я  один  хотів  би  враз  
Змінити  застарілий  час,
У  річку  кинути  стрімку.
Своє  буденне  дежавю

Не  я  один  дурю  себе,
Що  краще  буде  все  як  є.
Боюсь  втекти  від  дежавю
В  якому  я  щодня  живу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241227
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Ігор Вовк