Ген десь за небокраєм,
Де сонце з-за гір визирає,
Чорна хмара піднімається,
Й сили набирає.
Грім гриміти починає,
Стріли небо Крають,
Вітер свище в очеретах,
Наче в дуду грає.
Опустилось небо низько,
Наче хоче впасти,
Сонце ясне й небо синє,
Наче хоче вкрасти.
Раптом десь у гіллях терну,
Соловей затьохкав,
Вітер стих і дощ порідшав,
Тільки грім десь охнув.
Розійшлися ураз хмари,
Сонце засіяло,
Над лісами і ставами,
Коромисло стало.
То веселка різнобарвна,
З річки воду пила,
Наче дівчина красуня,
В річці ноги мила.
Сонце в небі вигравало,
Соловейко тьохкав,
Тільки вітер в очеретах,
Як побитий охкав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241248
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Натаніель