Жаба

"Хліб  свій  пускай  по  воді,  бо    по  багатьох
                                                             днях  знов  найдеш  його"  (Еккл  11:1)


Скажи,  кому  ти  совість  запродав?
Де  щедрість  християнської  натури?
...
Віддячив  шеф,  -  бездітному,  мовляв,
І  сотенної  вистачить  купюри.

За  що,  питають  люди,  дар  такий?
За  те,  що  хлопець,  як  малах  крилатий,
Накинувся  на  згусток  вогняний,
Не  дав  йому  у  смак  потанцювати.

А  перший  склад  колись  згорів  дотла.
Забув?  Тому  минуло  кілька  років.
Зцілився  швидко,  наче  й  не  була
Пожежа  та  найтяжчим  із  уроків.

Мовчи  про  кризу,  бо  на  рік,  бува,
Разів  із  п'ять  катаєш  по  курортах,
Машини  -  дві,  а  їжі  і  питва
Із  надлишком  пливе  до  твого  рота.

"Копійку"  дав  і  руки  не  тремтять.
Що,  жаба  задавила?  Помічаю.
Тобі  п'ятак  на  бублика  подать?
Бо  в  кого  є,  тому  й  не  вистачає.

15.02.2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241251
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Ігор Рубцов