Я знову плекаю квітку надії,
впевненості ,що це в останнє …
На противагу словам - дію :
знов відкриваю двері. Знаю…
знаю, як примружуєш погляд,
знаю, як ввійдеш в лоно,
в лоно думок крізь скроні,
і слова не зрониш! Не зрониш…
Час змарнувала у мурах,
під курганом страху і зими…
Ти зародиш мене в друге,
із сонця, з каменю, із золи…
порожнечу по краплі вип’єш,
краплі вдиху віллєш в гортань….
Я знову жива! Кохаю і дихаю!
Я знову це – ти, а ти це – я!
16.02.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241376
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: gala.vita