Ось таке воно – наше кохання!

…Как  мы  делаем  больно,  тем  кому  дарим  небо.
И  за  сладкие  речи  нам  придется  стыдиться…                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Вячеслав  Бутусов


Стосунки  людей  завжди  викликали  багато  питань.  А  кохання  –  одне  з  найскладніших  явищ  у  взаємодії  людей.  Чи  існує  різниця  між  коханням  і  закоханістю?  Чи  потрібно  взагалі  розділяти  ці  поняття?  Чи  потрібно  кохати  когось  взагалі  чи  спокійніше  прожити  ось  так,  «ніколи  нікого  не  кохаючи»?  
Як  і  будь-яке  інше  явище  психологічного  світогляду  людини,  кохання  стає  зрозумілішим,  коли  починаєш  ставити  перед  собою  мету  пізнати  це  почуття.  І  щонайцікавіше  –  воно  стає  більш  керованим  і  прогнозованим.  
Наприклад,  якщо  дівчина  розуміє,  що  сьогодні  її  почуття  до  хлопця  диктуються  скоріше  гормональним  балансом,  аніж  глибоким  і  щирим  почуттям,  то  вона  десятки  разів  подумає,  перш  ніж  відбивати  його  у  іншої.  Який  зміст  псувати  нерви  усім  трьом,  якщо  через  тиждень  гормони  будуть  диктувати  вже  інше  почуття?
А  з  другої  сторони,  якщо  зненацька  розумієш,  що  ось  воно  –  це  почуття  –  не  потрібно  втрачати  свій  шанс!  Ось  чому  важливо  навчитись  чітко  розмежовувати  і  визначати  свої  почуття  до  людини.
Варто  вивчити  основні  види  кохання,  тим  більше,  що  їх  виділяють  на  протязі  багатьох  століть  і  тільки  доповнюють  класифікацію.  Найбільш  поширена  класифікація  побудована  ще  Аристотелем:
Переглядаючи  кохання  і  стосунки  у  парах,  де  все  побудовано  на  фразі  класика  «в  коханні  –  один  кохає,  а  інший  позволяє  себе  кохати»,  існує  момент  самознищення,  жертовності.  Коли  людина,  яка  кохає,  прагне  віддати  себе  повністю,  не  потребуючи  нічого  навзаєм  ,  пожертвує  будь  чим  заради  предмету  обожнювань.  Любов  –  жертва,  або  ж  АГАПЕ  –  піднесена  ,  любов,  яка  дарує.  Прогноз  на  подальші  відносини  може  бути  досить  позитивним,  якщо  той,  заради  якого  жертвують,  потребує  батьківської  турботи.  На  жаль,  якщо  хочеться  рівноправних  стосунків  –  Вам  не  сюди.
ЛЮДУС  –  так  зване  кохання-гра.  Воно  засноване  перш  за  все,  на  сексуальному  потязі.  Не  передбачає  довгих  залицянь  і  прагнень  дізнатись  один  одного  ближче.  «Ви  привабливі,  я  –  до  біса  привабливий,  навіщо  ж  губити  час?»  –  ця  фраза  досить  чітко  ілюструє  саме  цей  вид  кохання.  Закоханий  виступає  в  ролі  мисливця,  прагне  отримати  чергову  жертву,  погратись,  пофліртувати,  тим  самим  підвищуючи  свою  самооцінку.  Проте,  не  дивлячись  на  велику  схожість  з  теперішніми  реаліями,  цей  вид  кохання  не  з’явився  зараз,  людус  –  гра,  в  якій  кожен  грає  свою  роль.  
Якщо  ж  людей  об’єднує  пристрасть,  бажання,  емоції,  близькість  та  секс,  таке  кохання  несе  назву  ЕРОС.  Воно  побудоване  на  відданості  і  тільки  потім  на  фізичному  потязі.  Кохання  -  ерос  припускає,  що  окрім  сексу  існують  ще  й  почуття,  якими  можна  ділитисьодин  з  одним:  життям,  думками  та  переживаннями.  У  цього  виду  кохання  можливе  довге  існування.
Страшніше  полум’я  безрозсудне  кохання  –  МАНІЯ.  Як  правило  побудоване  на  пекучій  пристрасті  та  безпідставних  ревнощах.  Це  скоріше  не  любов  до  партнера,  а  занижена  самооцінка.    Одержимість  коханням  виникає  у  людей,  які  не  знайшли  взаємності,  вони  переслідують  об’єкт  свого  кохання,  запевняють  у  своїх  почуттях,  не  рідко  поступають  зовсім  неадекватно.  Маніакальне  кохання  –  це  спосіб  маніпулювати  людьми.  Інколи  людина  сама  визнає,  що  від  кохання  у  неї  «мутніє  розум».  
Протилежністю  такому  коханню  є  кохання  за  рахунком,  або  ж  ПРАГМА,  іншими  словами  «розумове  кохання».  Людина  вибирає  собі  партнера  не  з  точки  зору  «кохаю  /  не  кохаю»,  а  з  точки  зору  «вигідно  /  не  вигідно».  Пристрасті  та  неочікуваних  вчинків  у  спільному  житті  не  буде,  все  прораховано  та  заплановано.  Вони  позбавлені  усього,  тут  не  існує  місця  лишнім  емоціям.  
Найбільш  гармонійне  і  повноцінне  кохання  на  думку  Аристотеля  –  СТОРГЕ  –  любов  –  дружба.  Це  почуття  побудоване  на  душевному  єднанні.  У  стосунках,  побудованих  на  строге,  не  існує  зауважень  ,  немає  грубощів  та  егоїзму,  немає  брехні,  зради.  Партнери  можуть  ділитись  чим  завгодно.  При  цьому  вони  знають,  що  завжди  знайдуть  в  обличчі  коханої  людини  підтримку  і  допомогу.  На  жаль,  через  деякий  час  одному  з  них  може  набриднути  –  адже  коли  ти  знаєш  про  близьку  людину  абсолютно  все,  вона  перестає  бути  тобі  цікавою  так,  як  на  початку  відносин.  В  цьому  випадку  важливо  постійно  розвиватись,  і  тоді  партнер  буде  знаходити  для  себе  кожного  разу  щось  нове.  
Звичайно,  вид  кохання  не  існує  у  чистому  його  бутті.  Кожна  людина  унікальна  по-своєму  і  унікальні  її  почуття  ,  скоріше  –  це  складна  суміш  усіх  видів  кохання  в  різних  пропорціях.  Можна  безкінечно  писати  про  те,  скільки  існує  його  видів,  однак  чи  існує  в  цьому  сенс?  Почуття  виникають  у  душі  людини,  а  вона  в  кожного  своя,  особлива,  унікальна,  індивідуальна,  і  не  залежно  від  того,  яким  саме  буде  кохання,  основним  залишається,  щоб  стосунки  будувались  на  гармонії,  взаємоповазі  і  влаштовували  обидві  сторони.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241531
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: just me