Лише слово

...правда  гірка?...  
навіщо  рука  холодна?  
Сьогодні  тобі  відмірЯти  віки,  
дві  руки  сплетені  в  час.  
Про  нас  не  згадають,  
розплутають  нас,  
а  потім  фото  на  згадку.  
Може  почнем  все  спочатку?
-------------------------------------------------

...Ти  не  зміг  обдурити  цей  світ.  Усі  спроби  перетворились  на  епіграфи  до  снів  і  лише  іноді  звучать  бадьоро.  Спочатку  рожеві  квіти  і  сонце,  а  далі  ти  вже  не  бачиш  мене  у  вікні  і  страх  переповнює  бетонні  завалини  нашого  мовчання.
Пошуки  БОГА    тривали  надто  довго  і  втома  руйнувала  тіло.  Спочатку  ти  не  помічав,  а  потім...А  потім  дике  ревіння  автомобілю  і  в  одну  мить  всі  пророкування  збулись...  "Дівчинко,  візьми  з  собою  ще  трохи  слів,  а  я  почекаю..."
 Я  обов"язково  принесу  йому  пригоршні  медових  зізнань,щоб  солодко  було  продовжуватись  в  часі.  Лише  треба  ще  трохи  помовчати,  насититись  ночами  і  тишею,  а  потім  нести  дарунки.  Ти  не  зміг  обдурити  цей  світ  і  я  спрагло  за  нього  тримаюсь.  Навіщо?  "Дівчинко,  ти  відбуваєш  своє  покарання..."
   Тривати  у  часі...тривати  вічно  у  недомовлянні,  втішаючись  діалогами  під  час  втрати  свідомості.  ("Дівчинко,  свідомість  втратити  неможливо...вона  схожа  на  твою  тінь").  Не  знаєш  мого  імені,  але  знаєш  дату  нашої  наступної  зустрічі.  Вперше  пунктуальність  набуде  кольору  і  аромат  весни  знехтує  присутністю  янголів.  Слухати  історію  про  спалах  життя  можна  безкінечно,  але  що  таке  безкінечність?
 Ти  не  хотів  тривати  вічно  і  тому  єдине  фото  покривається  пилом  таємниць  десь  в  кімнаті  за  небом.  Виконай  свою  обіцянку  -  обдури  цей  світ...обдури  мене  римованими  пророцтвами  і  я  буду  йти  далі...
 
"Починати  спочатку-тішити  себе  ілюзіями.  Коли  тебе  хтось  кличе  з  вічності,  приходить  розуміння,  що  нічого  не  буває  дарма.Дівчинко,  назбирай  ще  трохи  слів,  а  потім..."Потім"  почнеться  одного  ранку  і  рожеві  квіти  так  само  цвістимуть  на  твоєму  тілі.  Може  навіть  ти  теж  виглядатимеш  когось  з  свого  спокою,  але  надіюсь,  що  не  побачиш...Тривати  вічно  не  варто  і  запах  віршів  приведе  тебе  туди,де  чекають...Лише  слово  триватиме."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241534
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2011
автор: Biryuza