Прощання

Природа  завмерла  на  мить,  
Природа  квітами  встелилась…  
Скажи,  як  далі  жить,  
Коли  тобою  не  любима?  

Коли  для  тебе  я  чужа  
І  ти  мені  нічого  не  сказав.  
Прийшла  весна,  цвіла  весна  
Хоча  ніхто  її  не  чекав…  

Пішов  без  слів  ти  того  дня.  
І  квіти  для  мене  зів’яли,  
Зів’яли,  мабуть,  почуття.  
Зими  суворі  дні  настали.  

Дні  смутку,  дні  печалю,  розтавання…  
Твій  погляд  у  душі  моїй  завмер.  
Пробач  –  не  скажеш  на  прощання…  
Весні  цвісти  для  інших  від  тепер

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2011
автор: Альбинка