Твої вуста – прочитана молитва
На руки сонну голову схилю,
Віками йду по тонкім лезу бритви,
Скропивши терни, босо, без жалю.
Твої слова – симфонія пташина,
Нанизана намистом солов’їв,
Притисну до грудей твої коліна
Я так тебе кохав, що весь ….згорів.
В твоїх зіницях правдою крижина -
За мене вслух молилися боги...
З очей котилась зіркою сльозина
За те кохання, що не вберегли.
Загусне ніч краплиною живиці,
зомліє серце ранньої весни,
стече сльозою пам'ять у суниці...
На згадку тільки – шпилечка сосни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2011
автор: Михайло Плосковітов