Затрубленими,
обіграними,
напівживими
стали наші душі.
Суші, трохи чаю.
Я собі вибачаю.
Плай- плай- плаю.
з медом у скронях
і ритмах.
Вір- вір- вірю.
Наповнюється
мета шляхетного жовніра.
Звила вінок.
Суспільною квартирою
стала моя оселя.
На села поїхали
потягом люди.
Зводить щастям груди.
Будь- будь- буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241735
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.02.2011
автор: Harmonika