- Вірую в Єдиного Бога-Отця, Вседержителя...
Біблія.
__________________________________________
Від мене до тебе тече електродом
слово "прощай".
Я знаю, що в слові заховано.
Знаю. Заходь на чай.
Десь в старості думка полине у твої обійми
Прийми же, прийми же, прийми же мої сни
За правду! Я все закінчу, розірвавши.
Стану жити тоді
насправді
Без тебе, без тебе, пізнаючи знову,
що значить втратити дім,
Що значить втратити те,
що цінуєш більше, ніж ніщо,
І нехай я думала, що від образ
в нас усе ущухло і пройшло.
Дим як панацея не розвіє сліз.
Я молюсь на небо. Небом прошкую вниз.
Від чого я відмовилась?
Я знаю, винна, винна. Під укіс
Я відпустила усе сама, для інших,
ефемерних людей, хто міг би подумати,
Що стане так порожньо,
без твого, мій пане, голосу. Не покинути
Мені цього маятника, на якому сиджу,
на берізці розкачуючись - вверх.
Я напишу про нас п’яним пером сфінкса,
який не розрахував своє горе,
І втопив у ньому піраміди,
що будували Стерх і Хеопс,
І всередині книги буде Біблія нової релігії,
Коран нових терористів
і Кабала відроджених окультистів.
Я напишу про нас.
І пам’ятником мені буде життя
моїми руками, відірване від Нас.
І покаранням мені буде,
що я ніколи не дізнаюся,
якого кольору будуть очі
в нашого сина. Каюсь.
Але іду далі…Не дивлячись в очі,
закохані в мене, і слабкість.
Каюсь.
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2011
автор: Хельга Ластівка