Життя боюсь, боюся смерті,
І ворога, що хоче стерти
Навіки із землі мене…
Так от чому життя сумне!
Та твердо я стояти мушу
І зберегти розбиту душу,
Втішати змучені серця…
Й пройти дорогу до кінця.
І після себе слід лишити,
Щоби і вмерши, знову жити.
Тому я жити не боюсь,
Тому зі смертю обіймусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241988
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.02.2011
автор: Богуслав