Пам'яті Т.Г.Шевченка-Катерина...
Тарасе,батьку мій і брате
Ти наша доля і печаль...
Ох,де ж твою ту волю взяти
Яка біжить в безмежну даль
Твої "сини"настільки бідні...
Що вмить забули про народ
Все п'ють його червону кров
І кажуть:ось які ми рідні...
І пам'ятник твій не найбільший
І твій народ не ожива . . .
Все спить,дрімає ненавмисне
Червоний стяг його трима . . .
1991 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242193
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2011
автор: Іван Звенигородський-VMD-