Я не мастак в підривній справі,
зростав у мирніїй державі
(всім так здавалось, і мені).
Не навчений стрілять по людях,
та хай цей вірш убивцям буде,
як смертний вирок в Суднім Дні.
Бо серце, неспроможне вбити,
картеч готове зарядити
й пижом прокляття заліпить.
Щоби скарати всіх злодіїв,
насильників, убивць і гнівом
до смерті їх приговорить.
Щоби очиститись від бруду,
брехні, обману і облуди -
піду на гріх, згорю в вогні.
Я підірву разом з собою
цей світ неправди, мордобою,
щоб згинув, як в страшному сні.
Та не тротилом і не толом -
а підірву його я словом,
щоб зник навік зловіщий слід.
Щоб вибух знищив метастази
тої бандитської зарази -
я підірву цей грішний світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242449
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2011
автор: Борода