Ти знов прийшов до мене уві сні,
Так сумно дивлячись у синє небо,
Ти говорив про відчай,страх і біль,
Просив,щоб я жила,жила без тебе.
В твоїх очах цвіла весна...
В душі - вже панувало тепле літо
Осінньою була тут тільки я
І той ненависний,холодний вітер.
Твій голос знову повертав буття,
Той сенс,що втратила давно й навіки.
Самотня, я незграбна і слабка,
Без тебе ще ніяк не вмію жити
Ти знов прийшов до мене уві сні
Чужий,та ще такий,до болю,рідний.
Мабуть,забув про ті солодкі ночі й дні,
Їх щедро дарував нам ніжний квітень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2011
автор: Самотня душа