Життя поквапливо біжить,
Вже тепле літечко спливає
І долі вирішальна мить
Нового сенсу набуває.
Пора осіння настає
І незбагнене - піддається
Частіше калатає серце
І час потроху відстає.
Годинник задрімав, чи що?
А, може, зупинився зовсім?
Напевно, це чаклує осінь -
Клубами сходить пар з річок,
І понад ставом білий дим,
Дерева - наче у вуалі...
Дарунок світлої печалі -
Ще декілька погожих днин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242533
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2011
автор: Груздева(Кузнецова) Ирина