Поцілуй мене, осене, в скроню,
Приголуб запашними вітрами...
Мій коханий на твоєму троні
Забуває про зіграну драму.
Раєм сповнені ніжні ноктюрни,
Тихим смутком заплачуть сонети.
І на дно доленосної урни
Кинуть щастя шалені поети.
Мій коханий, ця вічність минає
Кожна мить не повернеться знову.
Поцілуй мене, осене, раєм.
Небокраєм заплач кольоровим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242550
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2011
автор: Галинк@