Не малюється мені і не пишеться,
І навіть не співається.
Мій дім, мов вазон,
А я - квітка –
Впиваюся листками - пальцями
у віконний шаблон…
Дихаю склом та пилом,
б’юсь лобом об світ -
там за вікном моя сила,
там я розалія, чи першоцвіт…
Кришталі погубила зима,
переспівують сонячні краплі,
як виграє діамантова таїна…
Вже розпушують котики лапки…
Знов мімози з далеких країв
везуть в кучерях пахощі свята…
Знайома рука твоя мого лоба торкає,
Загортає турботливо в теплий халатик…
22.02.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242832
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: gala.vita