фантики

Я  б  і  сьогодні  дзенькала  підборами
Об  бруківку  стару  десь  у  центрі.
Я  б  вирізнялася  з  натовпу,  бо  з  тобою….
І  застрягали  б  у  щілини  часу  кроки  уперті…
Я  б  діставала  звідти  замотані  у  фольгу
Солодкі  плитки  дитинства,
І  твій  телефонний  номер,  схоплений  на  льоту
І  діамантове  штучне  намисто…
Десь  загубилось...  По-за  підкладкою  
Світу,  мов  кліпси,  дні  закотились  і  ночі…
Стрункість  думок  і  доладність  висловів,
І  фантики  з  мрійок  дівочих…  
Я  б  і  сьогодні  дзенькала  підборами,
Та  губиться  звук  об  килим  зими…  
В  обіймах  твоїх  роблюся  доброю,
П’ю  очей  твоїх  сірі  дими…

Кавові  зерня  хрускають,  меляться,    меляться…
Туркоче    старий  дерев’яний    млинок,
Про  те  що  все,  як  завжди  перемелеться,
Складеться  і  прийде  в  призначений  строк…

22.02.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242833
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: gala.vita