Вони не знають як почати
Оцю розмову непросту.
Обом набридло пригощати
Солодким чаєм самоту.
Вона ще вірить, що він любить
І все чекає на дзвінок.
Кусає він нервово губи,
Закривши серце на замок.
Вона листи його читає,
А залицяльникам знов «ні».
Лиш мама сумно так зітхає:
«Чекаєш принца на коні?»
Вони не знають як почати,
Стрічаються лише у снах,
Обом несила вже мовчати,
Але лиш тиша на вустах.
Такі смішні вони,мов діти,
Нещасні, а тому сумні.
Та все ж повіє щастя вітер -
Він уже скаче на коні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242835
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: Ірина Дубейко