Сидить наречена, гарна як квітка,
Чекає обранця коханого, свідків…
Сьогодні настав і її час прощання
З життям у батьків та палким дівуванням
А біля неї в сльозах стоїть мати,
Щоб ради останньої донечці дати;
Фату прикріпляє, зеленеє гілля,
І згадує роки дівочі, весілля…
З таким же натхненням, легкою ходою,
Як донечка була колись молодою…,
Тепер тільки в згадках найкращії роки,-
Дівочі літа, материнські уроки…
Тож хай світить сонце, обходить дім злива,
Будь донечко гарна завжди і щаслива!
Тебе чоловік хай пестить, як квітку,
Хай хату наповнять дзвінким сміхом дітки!
Завжди будьте в парі лебідки веселі,
Сторонь не обходьте дитинства оселі,
Живіть у подружньому мирі та ладі
Батьки, щоб за щастя сім’ї були раді!
23.10.2005 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242920
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 23.02.2011
автор: Єгорова Олена Михайлівна