Кохати, що випити трутку
Гірку як сторічне вино,
Кохати до втрати розсудку
Не кожному Богом дано.
Кохати, як серцем нарватись
На міну в сто тисяч тротил,
З безодні пекельної рватись
На волю з усіх своїх жил.
Кохати, що долю шукати
В чужому неріднім краю,
Розпечене сонце тримати,
Аби було світло в раю.
Кохати, стікаючи кров"ю,
Бажати цього понад все,
Лиш Бог наділяє любов"ю,
Що в жертву себе принесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243021
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2011
автор: kalush