Містерія

Коли  земля  за  небо  йшла,
У  дружки  зорі  йшли  сріблясті
І  сонце  тішилось  їх  щастю,
І  місяць  пив  біля  стола
Піняве  пиво  з  кухля  моря.
Приливом    тішилась  вода
І  Духу  сила  молода
Не  допускала  в  дім  той  горя.
З  Едему  повівав  парфум,
Прегарна  зріла  садовина
І  юно  глипала    людина
На  видозміну  Божих  дум.
Тріумфувала  й  животина  
За  дар  життя  від  їх    Творця.
Чудна  містерія  Вітця,
І  все  -  заради  Сина…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243025
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.02.2011
автор: Рідний