Заблукала щастя чарівна стежинка,
я її без тебе, милий, не знайду,
пригорни міцніше, свою половинку,
без кохання, знаєш, зовсім пропаду.
Знову від тривоги завмирає серце,
мов у павутинні всі мої думки,
мрію, що коханий подумки озветься,
та розтане крига, що була роки.
Пам’ятаєш милий, як були у парі,
білосніжні плечі ти ще цілував,
руки твої були, сильні та ласкаві,
а слова красиві, що ти дарував.
Промайнуло літо та застигла осінь,
а зима лякає холодом надій,
не кохаєш, знаю, ти мене вже зовсім,
завмирають сльози від тремтіння вій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2011
автор: Віктор Ох