Скороминущість.

Старенький  возик  на  подвір’ї.
Порожній  хлів.  Іржавий  плуг.
Забрав  літа  минулі  ірій
Лиш    сум  і  пустка  наокруг.

Колись  отут  життя  буяло.
Іржав  лошак,  співав  когут,
Здіймали  дітки  щедрий  галас,
Тепер  же  сумно  й  пусто  тут.

Отак  й  за  нами  вдарять  дзвони,
Загине  задум,  хвіртки  скрип,
І  відвезуть  діди  на  конях
Нас  в  позацвіття  жовтих  лип.

24.02.11.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243095
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.02.2011
автор: Рідний