Резюме (поетичний переклад вірша автора С. В. )

Резюме
Сид  Валерий
http://www.stihi.ru/2010/01/17/2342

не  стал  ни  кем  и  бросил  быть  собой
и  тихо  растворился  в  общей  яме
ни  дутой  ни  закушенной  губой
не  выделяюсь  глотку  лишь  по  пьяни
деру  и  то  в  полжилы  в  полнакала
ворочая  забытые  слова
не  лезу  в  горы  не  сдвигаю  скалы
в  бутылку  не  пролазит  голова
и  до  чужих  постелей  не  охоч
в  своей  давно  не  кутаюсь  в  кошмары
и  ночь  не  сказка  и  не  бденье  ночь
отринул  пастырей  отбился  от  отары

слепого  пальцы  –  пальцы  не  слепые
а  я  –  слепец  дрожу  десятикратно
не  более  исчадия  толпы  я
и  был  билет  «туда»  а  стал  «обратно»
и  в  толкованьях  драм  я  не  мастак
что  до;лжно  изжую  как  корку  хлеба
на  воду  погляжу...  но  чтоб  с  моста  –
в  воде  не  небо  –  отраженье  неба

я  эшафот  не  путаю  с  помостом
заезжего  дурного  балагана
не  мыслю  сердцем  не  волнуюсь  мозгом
ни  холодно  ни  жарко  ни  погано...
а  что  до  ямы  –  здесь  почти  не  дует
туманом  дивным  чтят  здесь  испаренья
не  горы  –  ниже  здесь  не  упаду  я
покойно  гладко  сладкое  варенье...
 без  косточек  –  конец  стихотворенья...

(  ПЕРЕКЛАД  УКРАЇНСЬКОЮ)

не  став  ні  ким  покинув  буть  собою
і  тихо  розчинивсь  в  загальній  ямі
і    закопилено-надутою    губою
не  виділяюсь  глотку  лиш  по  п'яні
деру    на  пів  жили  не  пнусь  до  стелі
перелопачую    старі  слова
не  лізу  в  гори  і  не    зношу    скелі
у    пляшку  не  пролазить  голова
і  до  чужих  ліжОк  я  не  охочий
у  своїй  постелі    вже  не  кутаюсь  в  кошмари
і  ніч  не  казка  й  не  чатування  ночей
відкинув  пастирів  відбився  від  отари

сліпого  пальці  -  пальці  не  сліпі
а  я  -  сліпий  тремчу  десятикратно
невже  тим  виплодком  із  натовпу  є  я
і  був  квиток  «туди»  а  став  «назад»  і  вже  занадто
я    драм  тлумачити  не  вмію  не    мастак
що  Бог  подасть    зжую  як  кірку  хліба
на  воду  подивлюсь  ...  але,  щоби  з  мостА  -
та  у  воді  не  небо  –  лиш  відбиток    неба

я  ешафот  не  плутаю  з  пімостком
заїжджого  дурного  балагану
не  мислю  серцем  не  хвилююсь    мозком
ні  холодно  ані    спекотно    ні  погано  ...
а  що  до  ями  -  тут  майже  не  дме
туманом  дивним  скраплена    душа
не  гори  -  нижче  тут  не  впаду  я
на  піднебіння    солодкавого    варення  ...
без  кісточок  -  кінець  вірша  ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243262
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 25.02.2011
автор: Лана Сянська