А мовчання зближує з тобою,
Інколи мені не треба слів.
Хоч на вигляд сповнена журбою,
Та на серці лиш веселий спів.
Інколи розмова недоречна,
Краще ж бо послухати весну.
Подивитись як вона сердечно
Витанцьовує під флейти гру.
А Мовчання – це по суті ті ж розмови,
Тільки слово вилітає не із вуст.
Знаю, це для тебе дивне й нове,
Ти не думай, що втрачаю глузд.
Просто справді нічого сказати,
Ти ж мене пізнав ще від початку.
Як мовчу, продовжую кохати,
І в розмові, і у тиші, до останку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243357
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2011
автор: Olko