Образу ти відкинь на мить,
І біль чужого каяття
Відчуй ти фібрами душі...
Зрозумій, що в тім лише
Живе знання і мудрість,
Що з болем люде пізнають,
Все інше, то просте ніщо,
Порожній буднів гвалт, про що?
Про гул образ і сперечання,
Про тиш далекого блукання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243463
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.02.2011
автор: Eladar