по мотивам http://www.poetryclub.com.ua/photoalbum_user.php?userid=10004
Я мабуть вже сто років існую без тебе
Календар каже тиждень та йому не йму я віри
Я мільйон кілометрів похмурим кроками зміряв
І забув, що їсти буває в людей потреба
Давно вже засохли от ті кристалики солі
Я забув, що колись їх усі називали слізьми
Моє серце й душа під ногами твоїми... Візьми!
З підвіконня ти забуту свою парасолю
А я буду бити давно вже немитий посуд
І до цегли здирати руками зі стін шпалери
Я хворітиму так, неначе у мене холера
Всі засудять мене чомусь не лякає осуд
Я тепер поселився в чорно-білому фото
Та минуле у кольорі, серце болить у 3D
Мов кіно на екрані в зворотньому напрямку йде
Ти пішла із квартири... а я запитую хто там...
...За вікном погода вчетверте змінює колір
Рік без тебе прожив я... Самотній, жахливий рік
Я програв своє серце у дивній картковій грі
Де кохані йдуть забувши свої парасолі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243603
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: MC_Yorick