Як губка всотую у себе
Хвилини й місяці розлуки.
Так важко жити з одним небом,
Без віри дивлячись у пусті руки.
Як жаль!.. я так хотів
Казати Тобі вранці: «Мила, прокидайся!»
Ну, а тепер.. Тепер вже й поготів
Цього зробить не вийде. Як би не старався..
21,01,2011 / 22:03
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243616
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2011
автор: Юрчик Антихрист